Сучасний світ важко уявити без продукції із металів. Машини, мости, побутова техніка, прикраси, посуд – майже все, що оточує нас, у своєму складі має певну частку металів.
У шкільному курсі історії нас вчили, що в історичних масштабах революційним для людства став так званий «залізний вік», який прийшов на зміну «бронзовому віку» приблизно 3-4 тис. років тому.
А ось наші дні цілком можна назвати «віком рідкісних і рідкоземельних металів». Саме вони стали основою всієї електроніки, яка нас оточує й на якій, по суті, побудовано нашу цивілізацію. Також без цих металів були б неможливими ні сучасна авіація, ні освоєння космосу, ні проривні медичні технології.
Смартфони, телевізори з плоскими екранами, монітори комп’ютерів, компоненти електроніки, потужні постійні магніти, GPS-навігатори, радари, лазери, МРТ-томографи, контрастні препарати для діагностики пухлин, сонцезахисні окуляри, оптика для космічної і військової техніки, елементи конструкцій ядерних реакторів, атомні мікробатареї, легуючі добавки для кольорової та чорної металургії, каталізатори у хімічній промисловості – все це становить наш сучасний світ, і все це неможливо уявити без використання рідкісних і рідкісноземельних елементів.
Це означає, що в наш час несподівану фору у світовому розподілі багатства отримують країни, які мають родовища саме таких «металів ХХІ століття». Точніше, не просто володіють, а зуміли налагодити видобуток та переробку. В даний час рідкісні та рідкісноземельні метали є одними з головних видів матеріалів, наявність яких визначає рівень розвитку високих технологій. У сучасних умовах попит на ці метали невпинно зростає.
З другої половини ХХ століття обсяги виробництва і споживання рідкісних і рідкісноземельних елементів стали розглядатися як індикатори економічної та національної безпеки промислово розвинених країн. За останні 10 років світове споживання літію, ніобію, ванадію, танталу, рідкісних земель та деяких інших рідкісних металів збільшилося у 2-3 рази, а найбільш дефіцитних та стратегічно важливих елементів (наприклад, ренію та індію) – у 7-10 разів.
Очікується, що протягом наступних двох десятиліть попит на мідь та рідкісноземельні елементи зросте більш ніж на 40 %, на нікель та кобальт – на 60-70 %, а на літій – майже на 90 %.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, щоб задовольнити прогнозовані потреби у найважливіших мінералах, що містять рідкісні та рідкісноземельні метали, до 2030 року необхідно значно розширити їх виробництво. Для досягнення цілей щодо глобальних чистих викидів вуглецю до 2030 року необхідно ввести в дію додатково 50 літієвих, 60 нікелевих і 17 кобальтових родовищ.
Людство завжди буде прагнути вище літати, швидше їздити, глибше проникати у надра землі і при цьому скорочувати витрати необхідних для цього ресурсів. Це означає, що матеріали нового покоління повинні перевершувати попередні і мати нові, унікальні властивості. Такі властивості можуть забезпечити рідкісні та рідкісноземельні метали.
Тому проблеми розробки рідкісних та рідкісноземельних металів – як їх видобувати, як переробляти, як виготовляти з них готові вироби – всерйоз хвилюють тих, хто думає про майбутнє.
У цьому сенсі виробництво рідкісних і рідкісноземельних металів у теперішній час стало потужним інструментом геополітики.