Новини

24 вересня 2025 року в Києві відбувся перший щорічний міжнародний форум United by Mining – подія, що об’єднала представників влади, бізнесу, міжнародних організацій та інвесторів для обговорення майбутнього української ресурсної економіки. Програма форуму охоплювала чотири ключові теми: «Стала відбудова України», «Міжнародне партнерство», «Потенціал України», «Оборонний хаб».
Організатором заходу виступила Національна асоціація добувної промисловості України за підтримки Комерційного департаменту Посольства США в Україні.
Місія форуму – створити сучасну модель партнерства між Україною та світом у сфері природних ресурсів, засновану на довірі, сталості та спільній відповідальності за майбутнє.
На форумі була представлена «Дорожня карта інтенсифікації розвитку добувної галузі-2025».
Делегація АТ «ІНСТИТУТ ТИТАНУ» у складі власника Андрія Заїки, генерального директора Віктора Бренера та заступника генерального директора по НДІТитану, д.т.н. Олександра Овчиннікова взяла участь у роботі форуму та на власній експозиції представила інформаційні матеріали стосовно діяльності організації, напрямків її розвитку та пропонованих послуг у галузі наукових досліджень, проектних робіт та виробництва продукції.

16 липня поточного року представники керівництва АТ «ІНСТИТУТ ТИТАНУ» на чолі з генеральним директором Віктором Олександровичем Бренером провели переговори з представниками компанії JNARDDC, Республіка Індія та Міністерства гірничодобувної промисловості Індії.
Під час дискусії виступили д-р Анупам Агніхотрі, директор JNARDDC, та представники Міністерства гірничодобувної промисловості Індії з презентацією «Пропозиція про створення пілотної установки з переробки лужного розчину об’ємом 1000 літрів для вилучення галію в Індії».
Представники АТ «ІНСТИТУТ ТИТАНУ» проінформували індійську сторону про наявність у нашій організації сучасної технології та установки для ефективного отримання галію в лабораторно-промисловому масштабі, а також досвіду проектування виробництва галію.

Переваги запропонованої технології:
1. Низька собівартість отримання галію.
2. Можливість організації виробництва без внесення змін до основної технології глиноземного виробництва.
3. Практична відсутність відходів та шкідливих викидів.
4. Високий рівень автоматизації.
5. Низькі капітальні витрати та швидка окупність.
6. Чистота галію досягає 4N, а за потреби – до 6N з мінімальними додатковими вкладеннями.

Сучасний світ важко уявити без продукції із металів. Машини, мости, побутова техніка, прикраси, посуд – майже все, що оточує нас, у своєму складі має певну частку металів.
У шкільному курсі історії нас вчили, що в історичних масштабах революційним для людства став так званий «залізний вік», який прийшов на зміну «бронзовому віку» приблизно 3-4 тис. років тому.
А ось наші дні цілком можна назвати «віком рідкісних і рідкоземельних металів». Саме вони стали основою всієї електроніки, яка нас оточує й на якій, по суті, побудовано нашу цивілізацію. Також без цих металів були б неможливими ні сучасна авіація, ні освоєння космосу, ні проривні медичні технології.
Смартфони, телевізори з плоскими екранами, монітори комп’ютерів, компоненти електроніки, потужні постійні магніти, GPS-навігатори, радари, лазери, МРТ-томографи, контрастні препарати для діагностики пухлин, сонцезахисні окуляри, оптика для космічної і військової техніки, елементи конструкцій ядерних реакторів, атомні мікробатареї, легуючі добавки для кольорової та чорної металургії, каталізатори у хімічній промисловості – все це становить наш сучасний світ, і все це неможливо уявити без використання рідкісних і рідкісноземельних елементів.
Це означає, що в наш час несподівану фору у світовому розподілі багатства отримують країни, які мають родовища саме таких «металів ХХІ століття». Точніше, не просто володіють, а зуміли налагодити видобуток та переробку. В даний час рідкісні та рідкісноземельні метали є одними з головних видів матеріалів, наявність яких визначає рівень розвитку високих технологій. У сучасних умовах попит на ці метали невпинно зростає.
З другої половини ХХ століття обсяги виробництва і споживання рідкісних і рідкісноземельних елементів стали розглядатися як індикатори економічної та національної безпеки промислово розвинених країн. За останні 10 років світове споживання літію, ніобію, ванадію, танталу, рідкісних земель та деяких інших рідкісних металів збільшилося у 2-3 рази, а найбільш дефіцитних та стратегічно важливих елементів (наприклад, ренію та індію) – у 7-10 разів.
Очікується, що протягом наступних двох десятиліть попит на мідь та рідкісноземельні елементи зросте більш ніж на 40 %, на нікель та кобальт – на 60-70 %, а на літій – майже на 90 %.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, щоб задовольнити прогнозовані потреби у найважливіших мінералах, що містять рідкісні та рідкісноземельні метали, до 2030 року необхідно значно розширити їх виробництво. Для досягнення цілей щодо глобальних чистих викидів вуглецю до 2030 року необхідно ввести в дію додатково 50 літієвих, 60 нікелевих і 17 кобальтових родовищ.
Людство завжди буде прагнути вище літати, швидше їздити, глибше проникати у надра землі і при цьому скорочувати витрати необхідних для цього ресурсів. Це означає, що матеріали нового покоління повинні перевершувати попередні і мати нові, унікальні властивості. Такі властивості можуть забезпечити рідкісні та рідкісноземельні метали.
Тому проблеми розробки рідкісних та рідкісноземельних металів – як їх видобувати, як переробляти, як виготовляти з них готові вироби – всерйоз хвилюють тих, хто думає про майбутнє.
У цьому сенсі виробництво рідкісних і рідкісноземельних металів у теперішній час стало потужним інструментом геополітики.

Рідкісні елементи – умовна назва групи хімічних елементів Періодичної системи Д.І. Менделєєва. Рідкісні елементи умовно поділяють на категорії: легкі (літій Li, рубідій Rb, цезій Cs, берилій Be), тугоплавкі (титан Ti, цирконій Zr, гафній Hf, ванадій V, ніобій Nb, тантал Ta, молібден Mo, вольфрам W), розсіянні (галій Ga, індій In, талій Tl, германій Ge, кадмій Cd, селен Se, телур Te, реній Re), рідкісноземельні (скандій Sc, ітрій Y, лантан La і лантаноїди), радіоактивні (Po, Tc, Fr, Ra, Ac, Th, Pa, U, Pu, Np, Cm, Cf, Am та ін.) Однак багато з цих елементів можуть бути віднесені одночасно до різних груп.

Поява термінів «рідкісні елементи» та «рідкоземельні елементи» пояснюється порівняно пізнім освоєнням та використанням цих елементів, що пов’язано з їхньою малою поширеністю або розсіяністю у земній корі. Саме ця особливість робить процес їх виділення та очищення надзвичайно складним та трудомістким.

Перші рідкісні та рідкісноземельні елементи були відкриті ще наприкінці XVIII – на початку XIX століття. Однак практичне застосування вони почали знаходити лише у XX столітті. Ситуація різко змінилася у другій половині XX століття, коли поява нових промислових технологій зумовила необхідність широкого використання таких металів та їх сполук у найрізноманітніших галузях. Але їхнє споживання все одно мізерне порівняно із споживанням традиційних для людства металів.

Величезну проблему становлять видобуток і переробка рідкісних і рідкісноземельних металів — з огляду на, як правило, вкрай низьку їх концентрацію в рудах.

Крім того, в даний час не доведено до досконалості технології переробки використаної техніки та електроніки: в даний час у світі переробляється не більше 2-3% відходів, що містять рідкісні та рідкісні елементи.

В даний час рідкісні та рідкісноземельні метали знаходять найширше застосування в різних технологіях в галузі електронних пристроїв, виробництва інноваційних матеріалів, промислової хімії та інших. За останні 30 років у світі відбулося вибухоподібне зростання попиту на такі метали, і сьогодні немає‏ галузі, де вони б не використовувалися – від атомної та авіаційної промисловості до виробництва‏ скла.

Застосування рідкісних та рідкісноземельних металів свідчить про високий рівень технологічного розвитку виробництва. Вчені вважають, що ці елементи стануть незамінними в процесі переходу до більш досконалих технологій, включаючи біо- та нанотехнології, атомну та космічну промисловість, а також зелену енергетику. Саме з цієї причини рідкісноземельні метали вважаються стратегічно важливими ресурсами, а їх наявність є критично важливою для забезпечення національної безпеки та технологічної незалежності.

На світовому ринку галій користується високим та стабільним попитом. Щороку споживання цього металу зростає, паралельно відбувається збільшення його виробництва. Ціна на металевий галій постійно зростає.
Області використання – радіоелектроніка, оптоволоконна електроніка, високочастотна електроніка, напівпровідникові лазери, термометри високих температур, легкі сплави, органічний синтез, медицина.
Основним джерелом отримання галію є розчини глиноземного виробництва.
АТ «ІНСТИТУТ ТИТАНУ» має в своєму розпорядженні технологію вилучення технічного галію з розчинів глиноземного виробництва сорбційним методом з вмістом галію в готовому продукті не менше 4N.
Раніше було виконано проектні роботи з будівництва цеху з виробництва галію продуктивністю 10 тонн на рік технічного галію. Замовник – ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”, м. Миколаїв, Україна. Цех було збудовано та запущено у виробництво.
В даний час АТ “ІНСТИТУТ ТИТАНУ” виконує Контракт “Розробка базового інжинірингу за проектом “Дільниця з виробництва галію”.
В основу проекту покладено технологію сорбційного вилучення галію з розчину глиноземного виробництва, яка є на сьогоднішній день найбільш досконалою, перспективною, екологічно чистою внаслідок того, що від вихідної сировини відбирається тільки необхідний компонент у максимально концентрованому вигляді, а решта компонентів повертається у виробництво, і тому в собівартості галію витрати на сировину відсутні.
Таким чином, вирішуються одразу дві задачі: підвищення якості готової продукції (глинозему) через видалення з нього домішки галію та отримання додаткового готового продукту у вигляді технічного галію.

Голова Фонду державного майна Віталій Коваль обговорив із представниками японського агентства JICA та компанії Toho Titanium можливості інвестування у титанову галузь України.
«У лютому їздив з урядовою делегацією в Токіо, а вже сьогодні зустрівся з представниками агенції JICA та компанії Toho Titanium для обговорення подальших кроків. Зокрема, можливості інвестування у титанову галузь України. Розповів про найбільші підприємства цієї сфери, які в управлінні Фонду: ЗТМК, «Сумихімпром», ОГХК», – йдеться в повідомленні.
Крім того, в управлінні Фонду держмайна перебуває АТ «ІНСТИТУТ ТИТАНУ», який займається дослідженнями та розробкою рішень для титанової галузі різних країн.
За словами Коваля, для розвитку галузі необхідні інвестиції, досвід і технології. Сьогодні Україні важливо запустити процес переробки титанових руд. Зокрема, для того, щоб не дати потрапити українській сировині до росіян.
Підробиці за посиланням: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3837330-aponia-zacikavlena-u-investiciah-v-ukrainsku-titanovu-galuz.html

12 лютого поточного року АТ «ІНСТИТУТ ТИТАНУ» відвідав Голова Фонду державного майна України Віталій Станіславович Коваль.
На технічній нараді за участю керівництва АТ «ІНСТИТУТ ТИТАНУ» Генеральний директор Віктор Олександрович Бренер докладно розповів про міжнародне співробітництво нашого інституту з провідними металургійними компаніями, про контракти, що виконуються натепер та про потенційні контракти у стадії обговорення. В.О. Бренер також доповів про перспективні напрями роботи АТ «ІНСТИТУТ ТИТАНУ» та нові інноваційні технології, які пропонуються до впровадження.
За думкою В.С. Коваля: «Нам важливо розуміти, яка ситуація з об’єктами на прифронтовій території. На сьогодні у виконанні АТ «ІНСТИТУТ ТИТАНУ» є ряд міжнародних контрактів. Це дозволяє забезпечити роботу підприємства і представництво держави на світовому ринку у титановій галузі. Переконаний, наука і виробництво нерозривно пов’язані. Якщо інститут працює, то і титанова сфера буде жити».

25 травня 2023 р. в АТ «Інститут титану» відбулася технічна наради зі спеціалістами АТ «МОТОР СИЧ» та ТОВ «МУЛЬТІФЛЕКС».
Питання, що обговорювалися:
1. Випробування та впровадження ресурсозберігаючої технології отримання лопаток для ГТД з серійних порошків титану та титанових сплавів виробництва АТ «Інститут титану».
2. Випробування інноваційної технології виробництва лопаток ГТД з матеріалу нового покоління – сплаву на основі алюмініду титану.
3. Впровадження сферичних титанових порошків виробництва ТОВ «МУЛЬТІФЛЕКС» для виготовлення дисків.
4. Створення нового Технічного комітету стандартизації «Адитивні технології».
Вирішили: АТ «МОТОР СИЧ» розробити план заходів щодо визначення властивостей матеріалу лопаток з серійних порошків титану та титанових сплавів виробництва АТ «Інститут титану» на зразках, що імітують промислове виробництво, та випробування формоутворюючої технології отримання лопаток для ГТД. Після аналізу результатів випробування виконати економічні розрахунки доцільності імпортозаміщення деформованих титанових напівфабрикатів.
Матеріал нового покоління – сплав на основі алюмініду титану може представляти інтерес у якості сировини для виготовлення лопаток ГТД 4++ та 5 поколінь. АТ «Інститут титану» передасть АТ «МОТОР СИЧ» протоколи іспитів механічних властивостей матеріалу та механічно оброблені зразки для іспитів на розтяг.

Фондом державного майна України як органом управління Товариства прийнято рішення про зміну типу товариства “Інститут титану” з Публічного акціонерного товариства на Акціонерне товариство (наказ Фонду від 05.10.2021 р. №1757).
Станом на 27.10.2021 р. державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу завершено.
Оновлена інформація знаходиться на сторінці сайту “Інвесторам та акціонерам”.

Найближчим часом у рамках ГУАМ створять Міжнародний центр інновацій та трансферу технологій ГУАМ. Про це 20 квітня під час четвертого засідання Робочої підгрупи з питань науки та інновацій Організації за демократію та економічний розвиток Грузії, України, Азербайджану та Молдови (ГУАМ) заявив Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський, який узяв участь у заході в режимі відеоконференції.
За словами Олега Уруського, задля ефективного використання наукового потенціалу, розвитку і поглиблення співпраці у науковій та інноваційній сферах державам-членам ГУАМ необхідно створити нормативно-правову й інформаційну базу спільної наукової та інноваційної діяльності, а починати слід з узгодження переліку перспективних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, у межах яких сформувати реєстр наукових досліджень, що плануються до проведення в державах-членах ГУАМ.
Детальніше за посиланням: https://mspu.gov.ua/news/u-ramkah-guam-stvoryat-mizhnarodnij-centr-innovacij-ta-transferu-tehnologij